Республіки Татарстан у Російській Федерації

Наталья Белицер

8.2.4 «Розмивання» ідентичності: як протистояти?

Від самого початку анексії Криму президент Росії Владімір Путін намагався довести, що це не просто «поновлення історичної справедливості», а що Крим є для Росії й усього «православного світу» особливим, «сакральним» місцем.[1] Тому наступ на кримськотатарську (і ще жорсткіший, українську) мову і культуру на території окупованого півострова варто розглядати у рамках загальної політики РФ, яка, схоже, схиляється до відтворення намагань радянської влади позбавити кримськотатарський народ права на власну ідентичність і самобутність (а також змусити кримських татар виїжджати з окупованої території). Красномовним прикладом є одна з доповідей на мовній конференції у Москві 24 лютого 2016 року, в якій стверджувалося, що кримськотатарська мова, поруч із низкою інших, є всього лише «різновидом» єдиної татарської мови (приватне повідомлення проф. Білла Баурінга). У цьому ж руслі відбуваються (небезуспішні) спроби нав’язати міжнародному співтовариству уявлення про те, що кримські татари є частиною єдиного етносу – татарського народу, відрізняються від інших його складових лише територією проживання, тобто за географічною ознакою: «татари Криму» (Tatars of Crimea) поставлені в один ряд з татарами казанськими, поволзькими, астраханськими тощо. Таку ж мету може переслідувати й усталене написання російською мовою слова «кримсько-татарський» – на відміну від «кримськотатарський» українською.

Саме тому серед кримськотатарських інтелектуалів і політиків для утвердження власної ідентичності вже багато років точиться дискусія щодо відмови від назви «кримські татари»; як пише історик Сергій Громенко, «У наші дні триває процес затвердження нового етноніма – кірімлілар – буквально «кримці»».[2]

Аналізуючи можливості збереження кримськими татарами власної етнокультурної ідентичності в анексованому Криму – зокрема, у світлі запевнень окупаційної влади у всілякому сприянні кримськотатарській  культурі, освіті й мові – важливо звернути увагу на останній перебіг подій у Республіці Татарстан і динаміку відносин з федеральною владою. Важливо тому, що на початку окупації Криму саме Татарстан мав відігравати роль найпривабливішої моделі захисту «суверенних прав» татарського населення, зокрема, у піклуванні питаннями освіти, мови й збереження власної національної ідентичності. Але тепер Татарстан, радше, стає моделлю тих загроз, які більш ніж імовірно очікують кримськотатарську ідентичність на окупованому півострові.

Наступ на татарську ідентичність почався ще 2015 року після різкого погіршення відносин РФ з Туреччиною.[3] 2017 року, окрім наступу на успішну економіку й банківську систему цього донорського регіону, нищівного удару зазнала система освіти рідною мовою, що значно прискорює процеси асиміляції. Ключовим «месиджем» для чиновників усіх рангів став виступ президента Путіна в Йошкар-Оле, де він заявив, що не можна «заставлять человека изучать язык, который родным для него не является…». При тому, що за перші 10 років правління Путіна кількість носіїв татарської мови зменшилась на понад мільйон осіб у цілому по РФ, Татарстан ще тримався завдяки обов’язковому вивченню національної мови на території республіки.[4] Таку ситуацію було уможливлено тим, що Татарстан, на відміну від практично усіх тодішніх суб’єктів РФ, не погодився підписувати Федеративний договір, і відносини Москви і Казані відтоді регулювалися окремою угодою, що дозволяла мати значно ширший обсяг повноважень і предметів відання, ніж в інших суб’єктах федерації включно з національними республіками.

Цей договір був продовжений на 10 років 2007 року; термін його дії закінчився у липні 2017 р., і федеральний центр вирішив, що подальше продовження «не має сенсу».[5] Імплементація ж федерального закону про лише «добровільне» вивчення неросійських мов закреслило умовні досягнення в етнокультурній сфері; у листопаді 2017 р. прокуратура Республіки Татарстан визнала «незаконною» обов’язковість вивчення татарської мови у навчальних закладах РТ.[6] Тепер факультативне вивчення національної мови у школах Татарстану є можливим лише за письмовою заявою батьків і не більше 2-х годин на тиждень. (Треба зауважити, що в Криму подібний підхід стосовно кримськотатарської та української мов – незважаючи на їхній начебто «державний» статус – застосували ще у 2015 році. Намагання з боку кримських татар і українців чинити спротив, як і можна було очікувати, виявилися безуспішними.[7])

Внаслідок такої політики центральної влади й угодовської – влади  регіональної, ці рішення, окрім усього іншого, дестабілізували міжетнічну злагоду в РТ, якою в Росії багато років пишалися і подавали як зразкову. Коментуючи наявну ситуацію, у «Новой Газете» пишуть, що «Ни одно другое действие не могло бы так расколоть общество и настроить национально ориентированные слои в республиках против федеральной, а зачастую и против местной власти. Многие патриотически настроенные татары, например, только сейчас поняли, что «русский мир» — это не для них, что в этом «мире» они никому не нужны со своими культурными традициями и языком».[8] Відчайдушні спроби татарських інтелектуалів, відомих громадських та релігійних діячів протистояти тиску[9] виявилися марними; 1,3 тисячі вчителів татарської мови нині проходять перепідготовку, третина з них буде викладати російську. Лише 13 осіб відмовилися від перекваліфікації, усі – передпенсійного віку.[10] А в Башкортостані невиконання федерального закону про освіту загрожує кримінальними справами.[11]

До того ж, у РТ останнім часом посилилася боротьба з «татарським націоналізмом».[12] У вересні 2015 року голова Всетатарського громадського центру  (ВТОЦ) Рафіс Кашапов був визнаний винним у закликах до сепаратизму саме за критику анексії Криму. Він був засуджений до 3-х років колонії загального режиму, звільнений 27 грудня 2017 року.[13] У жовтні 2017 прокурор РТ Ілдус Нафіков виніс ВТОЦ попередження, знайшовши порушення законодавства про протидію екстремізму у використанні під час заходів і в матеріалах ВТОЦ лише татарської мови(!); у Казані проти ВТОЦ порушена кримінальна справа за екстремізм (ст. 282 КК РФ). А ще у травні того ж року суд у Набережних Челнах вже зарахував місцеве відділення ВТОЦ до «екстремістських організацій» і виніс постанову про припинення його діяльності.[14]

Зрозуміло, що загальноросійські тенденції та законодавчі ініціативи, зокрема, стосовно національних мов у неросійських республіках РФ, неминуче позначаться на ситуації Криму. А беручи до уваги донедавна дуже сильні позиції Республіки Татарстан у Російській Федерації і повну поразку у цьому питанні як регіональної влади, так і «національно-свідомого» суспільства,[15] не важко передбачити, яка доля очікує кримськотатарську культуру, мову, ідентичність у «російському» Криму…

Нові тенденції у намаганнях російської окупаційної влади заперечити статус кримських татар як корінного народу полягають також у тому, що в обіг укинуто таке поняття, як «корінне населення», до якого зараховані усі ті, хто народився в Криму і прожив там більшу частину свого життя. Зрозуміло, що в такому разі більшість «корінного населення» складають етнічні росіяни, в той час як серед кримських татар частка «корінних» – лише 23%. Таке довільне трактування терміну «корінне населення» суперечить основоположним напрацюванням ООН, в яких цей термін стосується саме «корінних спільнот, народів, або «націй»», на підставі чого запропоновані відповідні визначення і критерії належності (див. Розділ 2).[16]

Подальшого розвитку набувають негативні тенденції у сучасній демографічній ситуації внаслідок «вичавлювання» або «гібридної депортації» з окупованого Криму кримських татар та й інших соціально і політично активних жителів. Зафіксовано суттєве збільшення військового контингенту та членів їхніх сімей, а також невпинний потік громадян Росії з різних її регіонів, які масово переїздять до Криму, незважаючи на зростаюче незадоволення місцевих жителів (відображене, іноді у дуже різкій формі, переважно у соціальних мережах). Такі процеси, що, безсумнівно, порушують міжнародне гуманітарне право, знаходять належну оцінку з боку міжнародних організацій, владних структур України і численних публікаціях українських ЗМІ,[17] але, на жаль, це поки що не стає перешкодою або ефективною протидією незаконній політиці окупаційної влади.

---

[1] Див., наприклад: Андрей МАЛЬГИН: «Нам надо не бояться мечтать». 15.01.2015, http://crimiz.ru/index.php/component/content/article/3-newsflash/17518--l-r.

[2] Детальніше про політично-термінологічні проблеми кримських татар див. у публікації: «Кримські татари – це «монголо-татари»? Міф і розвінчання». Сергій Громенко, 01 серпня 2016, http://ua.krymr.com/a/27892849.html.

[3] Разрыв с ТЮРКСОЙ: Владимир Мединский требует от Татарстана отречься от тюркского мира. 28.11.2015, ,http://www.business-gazeta.ru/article/146579/; Свой или ТюрКСОЙ?.Власти тюркских регионов выбирают между Россией и Турцией. 27 декабря 2015, http://nazaccent.ru/content/18885-svoj-ili-tyurksoj.html.

[4] Since Putin Came to Office, More than a Million Kazan Tatars have Stopped Speaking Their Native Language.  Paul Goble, November 10, 2015, http://windowoneurasia2.blogspot.com/2015/11/since-putin-came-to-office-more-than.html.

[5] Согласие колеса с автомобілем. Москва — Казань: есть ли жизнь без договора? Борис Бронштейн,  14 июля 2017, https://www.novayagazeta.ru/articles/2017/07/14/73117-soglasie-kolesa-s-avtomobilem;  Moscow Will Allow Tatarstan to Retain Post of President but Not to Have a Treaty, Kremlin Source Says. Paul Goble, July 15, 2017 http://windowoneurasia2.blogspot.com/2017/07/moscow-will-allow-tatarstan-to-retain.html; Кремль: Пролонгации договора с Татарстаном — не будет. 20 августа 2017,
https://eadaily.com/ru/news/2017/08/20/kreml-prolangacii-dogovora-s-tatarstanom-ne-budet?utm_source=push.  

[6] Прокуратура Татарстана признала незаконным обязательное изучение татарского языка. 05 ноября 2017, https://www.novayagazeta.ru/news/2017/11/05/136735-eks-glava-katalonii-puchdemon-sdalsya-belgiyskoy-politsii.

[7] Відповідно до «закону», ухваленому «кримським парламентом» 20 травня 2015 року, вивчення кримськотатарської мови вже не є обов’язковим в усіх навчальних закладах. Детальніше див.: Министр образования Крыма: На 94% язык обучения – русский. 15.06.20114, http://glavcom.ua/news/213056.html;  Ukrainian & Crimean Tatar pushed out of schools in Russian-occupied Crimea. Halya Coynash, 05.09.15, http://khpg.org/index.php?id=1441456761.

[8] Татары подчиняются, но не повинуются. Как в школах региона устроили хаос. Ильшат Саетов, 20 ноября 2017, https://www.novayagazeta.ru/articles/2017/11/20/74610-tatary-podchinyayutsya-no-ne-povinuyutsya. Див. також:  «Солнце» русского мира. Татарский язык потерял статус обязательного в школах республики. Вера Юрченко, 29 ноября 2017, https://www.novayagazeta.ru/articles/2017/11/29/74733-solntse-russkogo-mira; Покушение на Татарстан. ОЛЕГ ПАНФИЛОВ, 05.12.2017, https://inforesist.org/pokushenie-na-tatarstan/.

[9] Muslims of Tatarstan Call on Moscow to Make Tatar the Second State Language of the Russian Federation. Paul Goble, December 11, 2017,  http://windowoneurasia2.blogspot.com/2017/12/muslims-of-tatarstan-call-on-moscow-to.html;  «Татары – не просто статистическая погрешность. Нам нужна своя партия!».  Римзиль Валеев, 17 ДЕКАБРЯ 2017, https://www.business-gazeta.ru/article/367179; Как Владимир Путин обхитрил русских Татарстана. Рамазан Алпаут, Декабрь 25, 2017, https://www.idelreal.org/a/putin-tatarstan/28928868.html. 

[10] В Казани увольняют 13 учителей татарского. Декабрь 26, 2017, https://www.idelreal.org/a/28939380.html.

[11] Учителей из Башкортостана могут привлечь к уголовной ответственности за преподавание башкирского языка. Декабрь 25, 2017, https://www.idelreal.org/a/28937248.html.

[12] Итоги 2017 года в Татарстане: трудное возвращение в Россию. 4 января 2018, https://eadaily.com/ru/news/2018/01/04/itogi-2017-goda-v-tatarstane-trudnoe-vozvrashchenie-v-rossiyu.

[13] В России вышел на свободу первый осужденный за критику оккупации Крыма, - правозащитник Чиков.

28.12.17, https://censor.net.ua/news/3041927/v_rossii_vyshel_na_svobodu_pervyyi_osujdennyyi_za_kritiku_okkupatsii_kryma_pravozaschitnik_chikov.

[14] Всетатарскому общественному центру запрещают мероприятия только на татарском языке. 20-10-2017, http://www.kasparov.ru/material.php?id=59E9AF8184CE5.

[15] Руководство Татарстана обвинили в "содействии исчезновению татарского этноса". Вадим Мещеряков, январь 26, 2018, https://www.idelreal.org/a/29000625.html.

[16] Детальніше про кремлівську політику «повзучої асиміляції» корінного народу див.: «Кремль проти кримських татар: асиміляція і забуття». Сергій Стельмах, 30 жовтня 2016,  http://ua.krymr.com/a/28083670.html. Аналіз російської етнополітики в Криму міститься також у публікаціях «От Ленина до Путина: национальный вопрос в Крыму». Елена Сергеева, 14.05.2016, http://ru.krymr.com/content/article/27733127.html; 15.05.2016,  http://ru.krymr.com/content/article/27733161.html; «Населення Криму: етнополітичні виміри нещодавньої історії». Сергій Грабовський, Ігор Лосєв, 22 вересня 2016, http://ua.krymr.com/a/28006943.html.

[17] Див., наприклад: «Туди і сюди без води…». Валентина Самар, 29 жовтня 2016, http://gazeta.dt.ua/internal/tudi-i-syudi-bez-vodi-_.html; «Большое крымское переселение: как Россия колонизирует полуостров». Максим Кошелев, Владислав Ленцев, 06 января 2017, http://ru.krymr.com/a/28216906.html; Наступний злочин, після окупації. Що сьогодні робить Росія в Криму. Ескєндер Абджєллю, 15 серпень 2017, http://glavcom.ua/publications/nastupniy-zlochin-pislya-okupaciji-shcho-sogodni-robit-ros

iya-v-krimu-431379.html; Изменение демографической ситуации в оккупированном Крыму - военное преступление, - Прокуратура АРК. 22.08.17, https://censor.net.ua/news/452664/izmenenie_demograficheskoyi_situatsii_v_okkupirovannom_krymu_voennoe_prestuplenie_prokuratura_ark; РФ завозит в оккупированный Крым десятки тысяч россиян, - Полозов. 29.10.17,  https://censor.net.ua/news/460883/rf_zavozit_v_okkupirovannyyi_krym_desyatki_tysyach_rossiyan_polozov.